«Друга найдавніша професія» — чи «третя сила»?
«Акули пера» — чи «теле-кілери»?
Тільки й не називали журналістів!
Ранок телеканалу починається з планьорки, і там спокійно, за кавою та сигаретами, обговорюють, яким номером поставити в ефір репортаж, який змінить ситуацію в цілому регіоні, а яким — той, що «всього лиш» погубить репутацію або кар’єру відомого політика.
Нічого особистого — лише бізнес.
Глядачі не мають уявлення ні про внутрішні інтриги, ні про шалене змагання за рейтинги. Як і не уявляють, на що готова піти команда журналістів, коли «інформаційним приводом» стає викрадення родини одного з них. Коли кілька хвилин в ефірі, яких вимагають викрадачі, — це ціна життя людей. Коли рішення треба приймати блискавично, і лише від них залежить, хто виграє, а хто програє у цій грі без правил…