Молоді Таллі і Кейт у сімдесятих були нерозлучні, «найкращі подруги назавжди» – так вони себе називали і вірили, що їхня дружба справді назавжди. Таллі мріяла стати відомою журналісткою – і стала нею, а Кейт хотіла просто бути щасливою – і так воно і сталося: коханий чоловік, улюблені діти, чудовий дім… Шляхи Таллі і Кейт розходилися і знову сходилися, вони могли не спілкуватися роками, але не забували одна про одну ні на мить. І коли настала справжня біда, вони знову були разом. Але перед іншою бідою ніяка дружба не могла встояти. Кейт не впоралася з хворобою і, йдучи, взяла з Таллі обіцянку, що та подбає про її дітей.
Йде час, але зі смертю Кейт не можуть змиритися ні її донька, ні чоловік, ні найкраща подруга. Таллі щиро намагалася виконати дану обіцянку, проте, як би вона не старалася, усе виходило не так. І от після смерті Кейт минуло чотири роки, протягом яких Таллі не лише доглядала за її дітьми, вона практично зруйнувала власне життя. Шістнадцятирічна Мара, донька Кейт, кидається у всі тяжкі, не знаючи, як впоратися з горем, яке не відпускає її. А мати самої Таллі, яку та практично не знає, вирішує повернутися і спробувати налагодити стосунки з донькою. Позаду трьох жінок важкі історії, розбиті мрії та зруйновані надії. І одного разу вони зустрінуться в одній точці, на самій межі життя і смерті.
Цей роман – друга частина знаменитої книги Крістін Генни «Вулиця Світлячків», у якій розпочалася епічна історія дружби Кейт і Таллі. Книга про любов і прощення, про другий шанс і віру в те, що справжню дружбу не розірве навіть смерть.